Хто зна

Ніби догорає світло і все набридло. В мені немає слів. Ніби мене погано чути, а все забути я дійсно Не зумів. Не лагаючись нітрохи, мені не шкода, Що я усе віддав тобі. Відпочиваю я, чекаю я, шукаю я. Хто зна, весна, там, де ти є, мене Нема. Я йду, реагуй, врятуй мене, Мене врятуй. Я твій літак. Я ніби є, тебе нема. Хто зна, весна, тремтіти моє Серце. Засинає моє місто ніби невиспано. Мені бракує слів. Тобі я дарував намисто, щиру есту, Тільки не заважай мені. Знову мене погано чути, тебе забути я дійсно глухо Не зумів. Не лагаючись нітрохи, мені не шкода, Що я усе віддав. Хто зна, весна, там, де ти є, мене Нема. Я йду, реагуй, врятуй мене, Мене врятуй. Я твій літак. Я ніби є, тебе нема. Хто зна, весна, тремтіти моє серце, Чуєш? Ніби догорає світло і все набридло. В мені немає слів. Відпочиваю я, чекаю я, шукаю я. Хто зна, весна, там, де ти є, мене Нема. Я йду, реагуй, врятуй мене, мене Врятуй. Я твій літак. Я ніби є, тебе нема. Хто зна, весна, тремтіти моє Серце. Хто зна, весна, там, де ти є, Мене нема. Я йду, реагуй, врятуй мене, мене Врятуй. Я твій літак. Я ніби є, тебе нема. Хто зна, весна, тремтіти моє серце, Чуєш? Чуєш? Чуєш? Тремтіти моє серце, чуєш?