Корпус «Хартія»

Ми шануємо не «совкові» «устави», а вільну хартію, і цим ми різні докорінно! Тому досі на кордонах неустанно б’ємося, як серце України! Ті, хто поліг в бою — наші ікони. Беремо приклад і гуртуємось у моноліт! «Бо плач не дав свободи ще нікому, а хто борець, той здобуває світ!» З неба падають Ікари, наступають сили тьми! Боже, зло чекає кари! Ти не можеш — тоді ми! Бо обрали власноручно захищати рідних, коли поруч побратими, — в цьому нам немає рівних! І коли орда на мої землі валом пре, — не один я пересів із БМВ у БМП! Тут з роботи в офісі тікають в СЗЧ, нас не зрозуміє той, хто робить все за чек! Заходь на перекур, у нас мажори всі козирні, бо лише на передку у всіх по вісім магазинів! Є люди, що будують плани — вдома з віскі, а є люди, що будують нове українське військо! Не від сорому — від крові і тільки — червоні, знаєш, скільки я пахав за ці отримані шеврони! Моє тіло — це оселя волі, сила волі дозволяє «строїть» себе тільки командиру стройової! Хартія! Де ми почались! Хартія! Моя молодість! Хартія! Залишаю на карті я свої землі, бо моя сім’я — Хартія! Де мої брати! Хартія! Там де я і ти! Хартія! Об’єднала нас гвардія, а знайшли себе у корпусі «Хартія»! П’ять бригад об’єднані в одному корпусі, ми продовжуємо справу прадідів із Хортиці! І у нас не буде істина забутою: справжня воля може бути лиш здобутою! Тому оточена між орків зупинить грабіж! Ніби заточений ніж діє бригада «Рубіж»! Ворог майже на пів кулі, та тримає фланги «Рейд», поведе його під кулі — корпусом, і це апгрейд! 18-та Слов’янська і «Спартан», не зови удруге захищати — усі там! Зло не стане на коліна, не чекайте покаяння, його ставить сильна армія, і поки я в ній! Національна гвардія ростиме далі з тими, хто не спину гне, а спине гніт, і хто не втратив стимул! Ніби серце України відчайдушно до судоми б’ється до останнього патрона знову на кордоні Хартія! Де ми почались! Хартія! Моя молодість! Хартія! Залишаю на карті я свої землі, бо моя сім’я — Хартія! Де мої брати! Хартія! Там де я і ти! Хартія! Об’єднала нас гвардія, а знайшли себе у корпусі «Хартія»! З амбіціями, в амуніції, не в еміграції, в новій формації, не за аванси і овації, — не в палаці — на плаці ми — супроти окупації лиш до капітуляції ворога, бо ми нація! Тож видаляємо пухлину, вона не поглине, і шануємо наш Марш, який істину несе: «Батьківщині будь вірний до загину, Нам Україна вище понад все!» Хартія! Де ми почались! Хартія! Моя молодість! Хартія! Залишаю на карті я свої землі, бо моя сім’я — Хартія! Де мої брати! Хартія! Там де я і ти! Хартія! Об’єднала нас гвардія, а знайшли себе у корпусі «Хартія»!