Ніколи не кажи ніколи E

А, я помню. А, я помню, малим кроси хотів, На які я дививсь з-за вітрин. Я виріс, бабла накопив і купив їх десяток з Художніх картин. Я вірив у правду, та правди немає. П'янить алкоголь, кумар і трава. Це все обман. У мене є план. Тверезим пишу. Салют пацанам. Зранку спорт, ввечері спирт, гона борда і нільф Осбіт. Розношу цей біт, це мій заповіт. Чверть століття не спинити політ. І хай музло рубає на зло, я живу, Поки живе ремесло. Звуки столиці, тут чужі лиця. Ніхто тут не вірить твоїй небилиці. Я не вірю у чудо, я вірю у себе. Я сам собі суд, роблю все, як треба. Не дивлюсь новини, набридла ця брехня. Я люблю людей і місця, де їх нема. Ха-ха. Як же набридло щось доводити комусь. До старого я уже не повернусь. Ніколи не кажи "ніколи" я і не кажу. Іноді люблю я тишу, та частіше шум. Багато у кого бувало, коли тебе все задовбало. Не впадло писати, не впадло плясати, в тобі шумаєш Немало. Ти знаєш, знаєш, я не парюсь за лаве. Не чекаю, бо саме не припливе. З другом бляшку пива, з братом чашку чаю. Я люблю закриті туси, там своїх качаю. Скільки випито, скільки скурено, скільки просрано. Не люблю пафос, та люблю дороге вино. Всім своя правда, знаєм сподавна: бабки, Влада чи біла зарплата. Так чи як ти совість чиста? Де ж та правда на твоїх вустах? Гудим, гудим, курим зло вечорами під бітло. Комусь бро, комусь не бро. Хочеш правди? Дай мікро. Як же набридло щось доводити комусь. До старого я уже не повернусь. Ніколи не кажи "ніколи", я і не кажу. Іноді люблю я тишу, та частіше шум. Як же набридло щось доводити комусь. До старого я уже не повернусь. Ніколи не кажи "ніколи", я і не кажу. Іноді люблю я тишу, та частіше шум. Як же набридло щось доводити комусь. До старого я уже не повернусь. Ніколи не кажи "ніколи", я і не кажу. Іноді люблю я тишу, та частіше шум.