Окіл рову

За тиждень спаки злива та багнюка Були як нагорода. Ти, хто Порпався в городніх хащах, Підгортав кропив під полум'яним сонцем й Про щось, напевно, думав. Можливо, про цунамі, глобальне Потепління, про кризу світову, Про вибори в країні. А ти? Чи є потреба думати, гадати, а? Коли достатньо просто Підгортати. Життя сільське Дає нагоду пірнати в воду, Згадати те, чого у місті Бракувало. Було замало так, замало Природнього тобі. Ти вчора дощ зустрів з другом на Млині. В чеканні серцевих коливань Під тиском водяного Струму. Але завмер на віки старий млин, І в проміжку дверей дощем спадає огонрок, Вираючи все зайве, вираючи все зайве, Вираючи все зайве, вираючи Все зайве, вираючи все зайве, вираючи все зайве в Мутну вох і ти.