TITANIC E

Тонем як на Титаніку, мала, давай без паніки. Я на дні поглинаю твої думки, так завалені. Я навалений, торкаюсь губ, тікаю від очей. Забуваю з днях та відштовхуюсь від ночей. Я не чий, ти моя, не кричи, доля моя. Я не хочу тебе бачити сльозах у дверях. Розірви в пух і прах мою душу на бітах. Я її залишив десь між сумом, що лежить в Текстах. Ніби враг, я розвію тебе вітром, Блядь, так. Все літав, як підбитий в небо підкошений Птах. Помирай, поглинай мою емоцію в себе. Мило, ти знаєш, що я живу завжди у серці Тебе. Як би там не хотів і щоби з Тобою не було би на душі глибини, В душі поступово не дихли. ДНК мої в тобі назавжди залишають слід. У самі люті морози я пробиваю твій лід. Тонем як на Титаніку, мала, давай без паніки. Я на дні поглинаю твої думки, так завалені. Я навалений, торкаюсь губ, тікаю від очей. Забуваю з днях та відштовхуюсь від ночей. Я не чий, ти моя, не кричи, доля моя. Я не хочу тебе бачити в сльозах у дверях. Розірви в пух і прах мою душу на бітах. Я залишив її десь між сумом, що лежить в Текстах. Тонем як на Титаніку, Мала, давай без паніки. Я на дні поглинаю твої думки, так завалені. Я навалений, торкаюсь губ, тікаю від очей. Забуваю з днях та відштовхуюсь від ночей.