Карпати

Ой, летять лелеки, летять далеко Шукати рай. Я ж лишаюсь вдома, бо тут смереки, Бо тут мій край. Тут я рідною мовою, наче сни Кольоровою, розмовляла з Дібровами. Тут мені дала доля два крила. Я така крилата, бо росла в Карпатах, Бо росла Карпатах, де орел літа. В мене очі сині, бо на Україні сині, Сині ночі, небо і вода. В мене мов колосся золоте волосся, Бо на Україні осінь золота. Я співаю дзвінко, бо я українка. Хто мене не любить, той мені шкода. Ой, летять весною лелеки знову у Рідний край. Ой, летять додому, забувши втому, Садів розмай. Я зустріну їх піснею Променистою, чистою про той край, Де з дитинства я кожен день плила воду Щервала. Я така крилата, бо росла в Карпатах, Бо росла в Карпатах, де орел літа. В мене очі сині, бо на Україні сині, Сині ночі, небо і вода. В мене мов колосся золоте волосся, Бо на Україні осінь золота. Я співаю дзвінко, бо я українка. Хто мене не любить, той мені шкода. Я така крилата, бо росла в Карпатах, Бо росла в Карпатах, де орел літа. В мене очі сині, бо на Україні сині, Сині ночі, небо і вода. Мене мов колосся золоте волосся, Бо на Україні осінь золота. Я співаю дзвінко, бо я українка. Хто мене не любить, той шкода.