Не Люби Жонатих

Своєю подругою тебе називав. Старалась ти мовчати і терпіти. Та вперше він тебе поцілував, подарував троянди Білі квіти. Та дивна ніч казковою була. Ти не хотіла його відпустити. На ранок залишилася сама. Не можна, ой не можна так любити. Ти не люби жонатих, не люби. Іі не цілуй, не заглядай у очі, Бо він не твій. Чужого не кради. Загубиш серце у безсонні ночі. Ти не люби жонатих, не люби. Ти не цілуй, не заглядай у очі, Бо він не твій. Чужого не кради. Загубиш серце у безсонній ночі. Знову заглядаєш чи прийде, Щоб поцілунком знов його зустріти. Та він не твій і твоїм не буде. На пам'ять засохли білі квіти. Ти не люби жонатих, не люби. Ти не цілуй, не заглядай у очі, Бо він не твій. Чужого не кради. Загубиш серце у безсонні ночі. Ти не люби жонатих, не люби. Ти не цілуй, не заглядай у очі, Бо він не твій. Чужого не кради. Загубиш серце у безсонні ночі. Ти не люби жонатих, не люби. Ти не цілуй, не загляда й у очі, Бо він не твій. Чужого не кради. Загубиш серце у безсонні ночі. Ти не люби жонатих, не люби. Ти не цілуй, не заглядай у очі, Бо він не твій. Чужого не кради. Загубиш серце у безсонні ночі.