Ти не та

Дістану фотографію твою. До неї я губами притулюся. У серця запитаю, чи люблю. Без тебе я вином п'янким уп'юся. Заплакана біля вікна сидиш. Образи за належне ти приймаєш. Ночами з своїм серцем говориш. Надієшся, терпиш та все прощаєш. То вже не ти, то вже не ти і Вже не та. Бо є у тебе клітка золота. Ти іншого цілуєш знов і знов. Та папірці міняєш на любов. То вже не ти, то вже не ти і Вже не та. Бо є у тебе клітка золота. Ти іншого цілуєш знов і знов. Та папірці міняєш на любов. Зустрінемось з тобою просто так. Згадаєш ти гарячі поцілунки. Чи варті твої сльози на очах. Цих дорогих нікчемних подарунків? То вже не ти, то вже не ти і Вже не та. Бо є у тебе клітка золота. Ти іншого цілуєш знов і знов. Та папірці міняєш на любов. То вже не ти, то вже не ти і Вже не та. Бо є у тебе клітка золота. Ти іншого цілуєш знов і знов. Та папірці міняєш на любов. То вже не ти, то вже не ти вже Не та. Бо є у тебе клітка золота. Ти іншого цілуєш знов і знов. Та папірці міняєш на любов. То вже не ти, то вже не ти і Вже не та. Бо є у тебе клітка золота. Ти іншого цілуєш знов і знов. Та папірці міняєш на любов.