Залий Вином

Ти підійшла біля вікна. І я обняв тебе за плечі. Чомусь стояла ти сумна. Бо це останній був наш вечір. Ти повернулась і в цю мить. Руками губ моїх торкнулась. В долоню падала сльоза. Та все одно ти посміхнулась. Залий вином, залий вином любові жар. Залий вином любові жар і біль розлуки. І свого серця від кохання хмільний дар. Не віддавай, не віддавай йому руки. Забудь, що було, не жалій. Усе мине. На зміну щастю все ж приходять грози. Життя буває то прекрасне, то сумне. Що нагадає нам про нас, се змиї сльози. Ти знала, що в останній раз. Його цілуєш, обнімаєш. Без долі довгого коруй образ. Частинку серця відриваєш. І знаєш, боляче буде. Просто піти і не зупинятись. В минулому усе тепер. Сама з собою залишатись. Залий вином, залий вином любові жар. Залий вином любові жар і біль розлуки. І свого серця від кохання хмільний дар. Не віддавай, не віддавай йому у руки. Забудь, що було, не жалій. Усе мине. На зміну щастю все ж приходять грози. Життя буває то прекрасне, то сумне. Що нагадає нам про нас, се змиї сльози. Сама серед кімнат пустих. Де сходить тінь, його немає. Тихенько догорить свіча. Тобі минуле пригадає. Сьогодні ти вже нічия. Від тебе доля відвернулась. З п'янким вином твоя сльоза. Гірким полином обернулась. Залий вином, залий вином любові жар. Залий вином любові жар і біль розлуки. І свого серця від кохання хмільний дар. Не віддавай, не віддавай йому руки. Забудь, що було, не жалій. Усе мине. На зміну щастю все ж приходять грози. Життя буває то прекрасне, то сумне. Що нагадає нам про нас, се змиї сльози.