Іграшкова Любов

Дощ, ніби сльози по шлі протікає. Чекаю дзвінка, та його все немає. Немає, не буде. Чому це так сталось? Нічого ж не було, кохання зосталось. Нічого не було, хіба лиш розлука. Любов іграшкова для серця мука. Любов іграшкова то щастя краплина від ливнів кохання Цілунків перлини. А може, а може то щастя так рвалось? Воно стукотило, воно не здавалось. А може, а може любов була рання? Вона залишилась, вона не остання. Я знаю, я знаю, розлуки бувають, Та завжди зникають, як очі кохань, Та завжди зникають, як двоє кохають. Не треба, не треба, не треба кохати! Не треба, не треба сердцю брехати! Навіщо, навіщо любовь підманули? Любили удвох, та все ніби забули. Не треба, не треба, не треба кохати! Не треба, не треба сердцю брехати! Навіщо, навіщо любовь подманули? Любили удвох, та все ніби забули. Чому твої очі так ніжно дивились? Невже не кохали? Невже не любили? Чому твої руки так міцно тримались, А губи тремтіли, коли доторкались? Хоч поруч ти будеш, та все ж відвернешся, Очей не піднімеш, не посміхнешся. Поруч ти будеš мене не згадаєш. Любов іграшкову ти в серці маєш. А знаеш, я вірю хто щиро кохає, Той не забуде, завжди згадає, завжди згадає в добру Годину любові чарунок, кохання перлину. Я знаю, я знаю: розлук не буває. Хто любить й вірить та вірно кохає, Хто любить вірити Та вірно кохає. Не треба, не треба, не треба кохати! Не треба, не треба сердцю брехати! Навіщо, навіщо любовь підманули? Любили удвох, та все ніби забули. Не треба, не треба, не треба кохати! Не треба, не треба сердцю брехати! Навіщо, навіщо любовь підманули? Любили удвох, та все ніби забули. Не треба, не треба, не треба кохати! Не треба, не треба сердцю брехати! Навіщо, навіщо любовь підманули? Любили удвох, та все ніби забули. Не треба, не треба, не треба кохати! Не треба, не треба сердцю брехати! Навіщо, навіщо любовь підманули? Любили удвох, та все ніби забули.