А Ти Думала

Ти пальцем проведеш по губах І так міцно обняв серед ночі. То здавалося, що в небесах, Коли глянула ти йому в очі. Тобі серце казало він ні, та поради від нього Не чула. У поцілунках, обіймах твоїх Все забула, забула, забула. А ти думала, що то любов. А ти думала, що то кохання. Та повірила у казку знов, Що у нього ти першою стання. А ти думала, що то любов. А ти думала, що то кохання. Та повірила у казку знов, Що у нього ти першою стання. Ти під ранок прокинешся сама. Дивний сон, де збігає морок ночі, Лише присмак на твоїх губах, Ніби трішки заплакані очі. Час мине і забудеш про все, Ніби в казці ніколи не була. Той, що в серце заходив колись, Вже забула, забула, забула. А ти думала, що то любов. А ти думала, що то кохання. Та повірила у казку знов, Що у нього ти першою стання. А ти думала, що то любов. А ти думала, що то кохання. Та повірила у казку знов, Що у нього ти першою стання. А ти думала, що то любов. А ти думала, що то кохання. Та повірила у казку знов, Що у нього ти першою стання. А ти думала, що то любов. А ти думала, що то кохання. Та повірила у казку знов, Що у нього ти першою стання.