Подруга Ніч

Осінь накриє наш слід листопадом. Ніч заховає нас двох зорепадом. І від очей, що ніхто не побачить нашу любов, Нам ніхто не пробачить. Ми на цю зустріч двоє чекали. З дому пішли і, напевно, збрехали. Довго блукали покровом ночі. Серце чекало, ми лишали очі. О, друга ніч, а ти нікому не скажи. Грішну любов від злих очей Заворожи. Ти загорнеш наше кохання у пітьму. Скажи, скажи, Скажи, чому? Блукали двоє, щастя шукали. Що їх чекає, самі не знали. Може, любов доганяла розлуку. Білі троянди ранять уроку. Час розставатись знову з тобою. Очі сумнів крились просто росою. Солоні сльози з вітру губами. Чому, любов, ти прощаєшся з нами? О, друга ніч, а ти нікому не скажи. Грішну любов від злих очей Заворожи. Ти загорнеш наше кохання у пітьму. Скажи, скажи, Скажи, чому? О, друга ніч, а ти нікому не скажи. Грішну любов від злих очей Заворожи. Ти загорнеш наше кохання у Пітьму. Скажи, скажи, Скажи, чому?