Ламбруско

А він налив мені Lambrusco Та поцілунок на закуску. І попливла душа у рай, Сказавши розуму бувай. А він налив мені Lambrusco Та поцілунок на закуску. І попливла душа у рай, Сказавши розуму бувай. Увечері в бокал вина Він тихо лив свої слова. Очима синіми дивився, І світ навколо розчинився. А далі, як у сні, Лишились ми самі. А він налив мені Lambrusco Та поцілунок на закуску. І попливла душа у рай, Сказавши розуму бувай. А він налив мені Lambrusco та поцілунок На закуску. І попливла душа у рай, Сказавши розуму бувай. В його руках я, як пташина, яка знайшла Свій теплий дім. Дихаю ним і тільки ним. Він став моїм усім, усім. А він налив мені Lambrusco Та поцілунок на закуску. І попливла душа у рай, Сказавши розуму бувай. А він налив мені Lambrusco Та поцілунок на закуску. І попливла душа у рай, Сказавши розуму бувай. Бувай.