Бабуся

Знов читаю листа, що давно пожовтів вже З роками. Бачу сум і печаль, бачу я самоту Між рядками. Ти далеко від нас, але спогад Загоює душу. Непочуті слова, хоч і пізно, але Сказать мушу. Почуй, бабусю, слова любові, Що линуть піснею до тебе знову. Я не забуду ласкаві руки. Пробач, бабусю, за біль розлуки. Ти давала завжди тільки добру і Щиру пораду. І в обіймах твоїх всі знаходили завжди Розраду. Твій садок навесні одягається в Колір волосся. І здається мені, що ти в гості Чекаєш нас досі. Почуй, бабусю, слова любові, Що линуть піснею до тебе знову. Я не забуду ласкаві руки. Пробач, бабусю, за біль розлуки. Почуй, бабусю, слова любові, Що линуть піснею до тебе знову. Я не забуду ласкаві руки. Пробач, бабусю. Почуй, бабусю, слова любові, Що линуть піснею до тебе знову. Я не забуду Ласкаві руки. Пробач, бабусю, за біль розлуки. Пробач, бабусю, за біль Розлуки.