Мої роки

Мої роки не цифри в паспорті, Не те, що ховають від людей. Це мої радощі, втрати, мої дороги, Мрії і пісні. Мої роки на долонях, мов лінії долі. Кожна з них залишила щось у мені. Там були і любов, і розлуки поволі. Слова, що навчили мовчати в житті. Я колись поспішала назустріч світанкам, Не боялась ні вітру, ні темних ночей. А тепер розумію найцінніше не юність, А коли поруч ті, хто дорожчий за все. Мої роки не цифри в паспорті, Не те, що ховають від людей. Це мої радощі, втрати, мої дороги, Мрії і пісні. Мої роки вода у Долонях. Її не втримати, як не проси. Та кожна крапля на моїх долонях Залишила свій слід у мені. Я навчилась мовчати, коли вже не треба правду, Не доводити ні людям, ні небу. Навчилась любити без страху втрачати і тих, Хто пішов, не тримати. Мої роки наче нитки на старій сорочці. Кожна про радість, про біль, про жіночі ночі. Їх не розпустити не змотати назад. Та в кожній я бачу себе без прикрас. Мої роки не цифри в паспорті, Не те, що ховають від людей. Це мої радощі, втрати, мої дороги, Мрії і пісні. Мої роки вода у долонях. Її не втримати, як не проси. Та кожна крапля на моїх долонях Залишила свій слід у мені. Мої роки не цифри в паспорті, Не те, що ховають від людей. Це мої радощі, втрати, мої дороги, Мрії пісні. Мої роки вода у долонях. Її не втримати, як не проси. Та кожна крапля на моїх долонях Залишила свій слід у мені. Залишила свій слід у мені. Мої роки Не цифри в паспорті.