Я не прошу тебе бути героєм

Не треба мені ані золота, тронів. Не треба палаців, фанфар і поклонів. Мені би плече під дощем притулитись І правду просту без страху відкрити. Я втомлена бути залізом у бою. Хоч раз у житті хочу бути слабкою. Щоб ти був поряд і справжній в мені. Щоб вірив, коли я мовчу в тишині. Я не прошу тебе бути героєм. Я хочу стати для тебе сонцем. Щоб не тікав, якщо буде печаль. Щоб відчував біля мене наш рай. Я не прошу тебе бути героєм. Я хочу стати для тебе сонцем. Не обіцяй, а, може, й тримай. І якщо любиш, ніколи мене не Відпускай. Мені не цікаві порожні слова. Я бачу, де щирість, а де лиш показ. Ти будь як весна після довгих снігів, Як тиша, що гріє без зайвих слів. Я знаю, як падати, знаю, як вставати Та хочу не битися, просто кохати. Не треба багато, лише будь коханий, Справжній, надійний, лише тільки мій. Я не прошу тебе бути героєм. Я хочу стати для тебе сонцем. Щоб не тікав, якщо буде печаль, Щоб відчував біля мене наш рай. Я не прошу тебе бути героєм. Я хочу стати для тебе сонцем. Не обіцяй, а, може, й тримай. І якщо любиш, ніколи мене не Відпускай. Я не прошу тебе бути героєм. Я хочу стати для тебе сонцем. Щоб не тікав, якщо буде печаль, Щоб відчував біля мене наш рай. Я не прошу тебе бути героєм. Я хочу стати для тебе сонцем. Не обіцяй, а, може, й тримай. І якщо любиш, ніколи мене не Відпускай.