Добрий день, Оболонь

В світі стільки різного, може не запізно нам. Стільки усілякого, всюди всі сти срака-така-бум. Мій ранковий сон, точніше денний сум, Присвячується думі про те, що я проспав. А міг би десь злетіти, бігти, мерехтіти, Ну десь інтегруватися, але це манал. Ні, я усього хочу. Ну типу на Майамі. Там піна колада це перцівка з лимонадом. Або би на сафарі усім, короче, Ша. Посмішка як металева, фото на дупі лева з Власним пепеша. Або Лондон Сіті. Там на углу спросіть, де в якому парку із Купою собак гуляє герцог Фоззі на глухій морозі, Займаючись оглядом срака-тука-так. Ще є варіація на тему Хейердала. Вийти би на яхті Суецького каналу. Вийти показати срака-тука всім. Забити на Фіорди і плисти на Крим. Коротше, всього хочу, але без мозкодрочу. Так, щоб не стояти в черзі не за ким. Щоб я не в зіміль і поруч не лежало. І взагалі людей цих мало щоб було. Ледве не забув. Ще було б прекрасно змотатися на Пасху на острів Пасхи. Статуї там різні і лави залізні. Сонце підпікає. Срака-тіка-так. Отже пропонуйте, але прошу пам'ятати не дзвоніть Ізрана. Бережіть мій сон. Як уже казалося, я люблю поспати. Друга дня вже годі. Добрий день, Оболон. Нікуди не піду. Почекаю холод. Я висітиму тут. Добрий день, Оболон. Нікуди не піду. Почекаю холод. Я висітиму тут. Тут. Прокидаюся, а в руці пів пляшки. Видно так і заснув під фільм вчорашній. На килимі чайова пляма і чашка. І я єдиний глядач в кінотеатрі домашньому. Настав ранок, його я протримаю. Голова таракотить незалежно чи їй, Чи флаю. Провали давно не бувало. Пам'ятаю хот-доги на Дудаєва. Треба розсунути штори і вікно відкрити. Боже, чим закінчилось вчора? Кому б це подзвонити? Точно! Про все розкаже мені мій телефон. З ким я був? Чи покидав я свій район? Зараз поп'ю водички і почну дізнаватись, Ким і де я так гарно відпічнув. Невідомі набрані сорок сім пропущених. Йоп твою мать, як всьо запущено. Ну бачите, як все чудесно. Виявляється, я вчора був фесті. Доїбався до двох з Ялти чи з Одеси і Дзеркало розбив в Караші до повної жесті. Бо якщо чесно, за останнє реально шкода. Я ж нормально відвисав, коли туди приходив. А тепер незручно перед Сєвою з Остапом. Ладно, це питання ми розрулим завтра. Ну а зараз розберемося з набраними і пропущеними, І зі всіма тими людьми, яким я вчора наярював По п'яну. Ну, точніше, вже сьогодні вночі, Точніше вже під ранок. Бо дуже часто, коли у мене слива залита, Виникає бажання комусь там подзвонити. Так що зараз я, напевно, набираю Фоза і пояснюю, Що все це було несерйозно. Та що ж... Нікуди не піду. Почекаю холод. Я висітиму тут. Добрий день, Оболон. Нікуди не піду. Почекаю холод. Я висітиму тут. А нікуди, подекуди я не піду. Почекаю холод. Я висітиму тут. Добрий день, Оболон. Нікуди не піду. Почекаю холод. Я висітиму тут. Оболон, Оболон, добрий день, лень.