Полетіло

Полетіло тіло, тіло, мило полетіло. Де Барам, Барам, Барам, барам. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного ми їли, так і жили. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного ми їли, так і жили. Її звали Галя, можливо, Надя. Ховаючись засаді, я ставав їй на заваді. Чекав біля під'їзду посеред відлиг. Вперся, не чіпик. І нарешті переміг. Якби ж я знав, що саме буде далі, Побіг би та заліг на шляху трамваю. Бо першого ж ранку, відкриваючи сметанку, Іще не вбувши тапки, я почув розставмо крапки. По-перше, я дівка. По-друге, я Пава. По-третє, розумна, бо шефер ти як скала. Тобі лише помріяти про таку красиву. Короче, я Янго, ну і полетіло. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного ми їли, так і жили. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного ми їли, так і жили. Ну я не відступав і місцями намагався. Прал, прасував, іноді чисто одягався, Слухав, читав, дещо просувався. Але ж тоді не знав я, який буде фінал. Усі мої медалі не справляли враження, Бо жодних повноважень. І тільки я і чув, що вона біла лелека, Мінімальна віце-міс. Даруй їй нарциси, бо сам нарцис. Ой, так, так, і було. У правді я їй діла і збожеволіла. А я так і кричала. Неї не вибачу, не біла, поля біла і ніколи Не пробачу. І типу вона бачить, що я дупля Не відбиваю, істоту неземну, яку з її дозволу кохаю. І ще додала, що я роблю тут взагалі. Янго, я тебе чую у землі. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного ми їли, так і жили. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного ми їли, так жили. Тривало так недовго, але вистачило двом. Зрозуміло, що невдовзі чекав мене облом. Я майже вже повірив, що я невдаха, Гуляка, забіяка, ряха і неряха. Забув відзначити причина мого стресу. Весь цей час працювала стюардесою. Вона щодня у небі. Мабуть, у тому знак. Останнє, що почув від неї: Сам кура. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного ми їли, так і жили. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного ми їли, так і жили. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного ми їли, так і жили. Полетіло тіло, тіло, мило полетіло, Наче мало крила, відірвалось від землі. Тралі-вали, чілі-мілі, минали мілі, Одно одного...