Кожен раз

І кожен раз, коли від тебе їду, Боюсь, що тебе бачу в останній раз. Я б міг сказати, що я ще приїду, Та тільки добігає до кінця мій час. Від мене не залишиться ні сліду, Проте напишуть книги тепер про нас. І кожен раз, коли до тебе їду, Я дякую, що в мене є хоча б цей Раз. Центральні вокзали, Фінальне прощання і сльози від Вогнів. Не залишай. І коли наше майбутнє за мить стане минулим, Не треба журитись, мене лиш згадай. Згадаєш тоді, коли все стане похмурим, Тримай мене міцно і не відпускай. І кожен раз, коли від тебе їду, Боюсь, що тебе бачу в останній раз. Я б міг сказати, що я ще приїду, Та тільки добігає до кінця мій час. Від мене не залишиться ні сліду, Проте напишуть книги тепер про нас. І кожен раз, коли до тебе їду, Я дякую, що в мене є хоча б цей Раз. І так шкода, що час не повернути. Шкода, що з кожним днем його все менш. А що якби тебе я зміг забути і стерти Спогади з усіх мереж? І як не пам'ятати першу зустріч і не дивитись В очі самоті? Ти знаєш, мої долоні все ж розкуті. І ці рядки присвячую тобі. І кожен раз, коли від тебе їду, Боюсь, що тебе бачу в останній раз. Я б міг сказати, що я ще приїду, Та тільки добігає до кінця мій час. Від мене не залишиться ні сліду, Проте напишуть книги тепер про нас. І кожен раз, коли до тебе їду, Я дякую, що в мене є хоча б цей Раз.