На тому балконі

І котру ніч підряд я в твоєму полоні Я згадую як нам було на тому балконі Не можу я забути досі твої долоні Як падали солоні сльози на підвіконня Між нами досі тишина Ми зруйнували те, що збудували У вічних пошуках тепла Шукали те, що ми і так вже мали І ось на тій самій зупинці Тепер ми сидим поодинці Поводим себе як чужинці Що звикли наодинці Проводити кожну суботу Зрання спішучи на роботу Лише б не відчути самоту Й забути про турботу І котру ніч підряд я в твоєму полоні Я згадую як нам було на тому балконі Не можу я забути досі твої долоні Як падали солоні сльози на підвіконня І котру ніч підряд я в твоєму полоні Я згадую як нам було на тому балконі Не можу я забути досі твої долоні Як падали солоні сльози на підвіконня Як з’ясувалось ми шукаємо тих, хто вже є поруч з нами, попри негаразди І втративши таку людину на мить Ми розуміємо, хто був важливішим щоразу Кричу тобі кричу А ти не чуєш мабуть вже мого кличу Лечу і знов лесу А ти напевно думаєш що знов втечу І котру ніч підряд я в твоєму полоні Я згадую як нам було на тому балконі Не можу я забути досі твої долоні Як падали солоні сльози на підвіконня І котру ніч підряд я в твоєму полоні Я згадую як нам було на тому балконі Не можу я забути досі твої долоні Як падали солоні сльози на підвіконня