А що коли?

А що коли тебе не буде поруч? А що коли тебе не буде поруч? Все починалось там, де все знайоме, І це кохання було випадкове. Ми були сам на сам, наділи всім вітрам, Здавалось, разом назавжди. Твоє волосся різнокольорове і твоя посмішка така Чудова. Довірились словам, мальованим стожкам тоді. Може, це був урок, це був урок, Щоби обом показать, хто ми є. Може, це зайвий крок, це зайвий крок, Щоб не тоне, коли дощ іде. Почуття на замок, все на замок. Я так боюсь, що це скоро мине. Останній рядок, останній рядок про те, Що любов моя десь і живе. А що коли тебе не буде поруч? Чи зможу в темряві тебе знайти? На кухні всі ліхтарики погасли, У коридорі лиш старі свічки. А що коли тебе не стане завтра? Чи зможу пояснити я усім, чому для мене ти Найбільша втрата? Як сталося, що ми в часи роті? Допоки любов заміняє сон, заміняє те, Що здавалось сонцем. Допоки любов заміняє втому, я можу спокійно дихати На повну. Мене відчуваєш тільки ти. І навіть коли на самоті, не можу хвилини без Тебе, ти є моє небо, ти назавжди. А що коли тебе не буде поруч? Чи зможу в темряві тебе знайти? На кухні всі ліхтарики погасли, У коридорі лиш старі свічки. А що коли тебе не стане завтра? Чи зможу пояснити я усім, чому для мене ти Найбільша втрата? Як сталося, що ми в часи роті? Це був урок, це був урок, щоби обом показать, Хто ми є. Може, зайвий крок, це щоб не тоне, Коли дощ іде. Почуття на замок, все на замок. Я так боюсь, що це скоро мине. Останній рядок, останній рядок про те, Що любов моя десь і живе.