Нехай веде мене дорога

Нехай веде мене дорога до знайомого порога, Де старі паркани, де залікують рани. Нехай веде мене дорога до знайомого порога, Де цілими днями я в обіймах мами. Нехай веде мене дорога до знайомого порога, Де старі паркани, де залікують рани. Бачив я тебе у сні та згадую наші роки. Я--коли ми були дітьми, то думали вдвох на Віки. Ми гойдалка біля берби, і ввечері знову Самі. Ти боса сплітаєш вінки, я кличу тебе до Ріки. Є. Нехай веде мене дорога до знайомого порога, Де цілими днями я в обіймах мами. Нехай веде мене дорога до знайомого порога, Де старі паркани, де залікують рани. Є-е-е, Є-е-е. Де цілими днями я в обіймах мами. Є-е-е, є-е-е. Де старі паркани, де залікують рани. Перший мій тобі дарунок, перший літній поцілунок, Врожті перший наш світанок, перший біля дому танок. Вперше від людей ховались, вперше точно закохались, Разом бути сподівались, але потім все ж розпались. Нехай веде мене дорога до знайомого порога, Де цілими днями я в обіймах мами. Нехай веде мене дорога До знайомого порога, де старі паркани, Де залікують рани. Є-е-е, є-е-е. Де цілими днями я в обіймах мами. Є-е-е, є-е-е. Де старі паркани, де залікують рани.