Український андеграунд E

Закрий очі, мене несе-Тут андеграунд України, Я пригоди собі не шукав. Бачив уві сні, як мене звуть, але хто не Спитав. Ото не спите, знову в сні переадресації. Як не знаєш, як набрати, передай по рації Координати, де стоять дегенерати. Заходили в наше поле, та не будем грати. Українська мати буде ночей не спати, Буде читати молитви та сльози ховати. Агов, брате, не повинно хвилювати. Все тому, що нема наміру з дому тікати. Тому тримай, друже, моє плече. Буде гаряче, але шевіру не опече, Бо той хамище наш потенційний опонент. Мої сумніви догарять, це лишиться лиш процес. Недовірою дивлюся тепер кожним з них лице. Несподівано для кожного будуть знайомим всі. Закрий очі, мене несе-Тут андеграунд серед міста Моїх бетонних пустель. Хай я є, тебе ніщо тут не спасе, Ми все своє заберем і ще в добавок рознесем Все. Закрий очі, мене несе-Тут андеграунд серед Міста моїх бетонних пустель. Хай я тебе ніщо тут не спасе, ми все Своє заберем і ще в добавок рознесем все. Львівський андеграунд на бітло, моя вулиця стиль. Якщо бачимо нема доріг, будуємо мости серед тих Простих людей, котрим важлива правда. В'язків, дітей, депутатів. Вибір падає на брата. А це опори, тут гучно на каті, як в Опері. Но похуй на ваші воплі, голови у вас Пару хвилин. Здібай, поки черепи не пробили. Ми забили пару голів, найпізніше розвіяли по пелам. Я серед міста бетонних пустель, на районі виробляли Стиль, де будівля панель. Чутно стони сучок через двері, де ми дули банки. Ми непереможні, повз нас підриваємо танки. Бум-бап, їми де майк? Я на біті, тому ставимо лайк. Я на біті, тому роблю кайф, вам і по Головам переналиваєм. Дядя лови по-любому це драйв. Давай залітай, тільки не залипай. Давай підривай, та з нами стіпай. Чуєш? Ми робим флай. Закрий очі, мене несе-Тут андеграунд серед міста Моїх бетонних пустель. Хай я тебе ніщо тут не спасе, ми все Своє заберем ще в добавок рознесем все. Закрий очі, Мене моїх бетонних пустель. Хай я є, тебе ніщо тут не спасе, Ми все своє заберем. Ну шо, привіт, малий, ти ще хоч живий тут? В місті повному наживи ти ще не живий труп. Я цікаюсь, бо, друг, будеш п'яний круто, Якщо ціна проживання труп це бути стухлим. Нема духа в тих, хто ходить з ошийником і Не подумав, хто проти, вже петля на шиї. Тут і так без шику ми, але нашаткуємо тих Продажних шавок, мовчим риком разом здуємо. Хай за душею пусто, зрозуміти кожен мусить, Що ніколи капуста каменя не зрушить. Можеш ти хоч тлуснути, та і хуй з тобою. Наче хвіст лику це допоможе у двобої. Так, це правда. Зраджувати це не раджу. Якщо по правилам ніяк, то ти вдягни паранджу і Хай там радяться, як хочуть у Верховній Раді. У нас тут курять гянджу і лиш тому раді. Ці мої вислови на вік висять на мені суто І лиш верховний той небесний суд мене осудить. Я свою долю несу, мечем роблю тропу. Від слів не відрікаюсь, так, вони не вічно тут. Ці мої вислови на вік висять на мені суто І лиш верховний той небесний суд мене осудить. Я свою долю несу, я мечем роблю тропу. Від слів не відрікаюсь, так, вони не вічно тут. Закрий очі, мене Несе- Рознесем