Дорога

Раз, раз, два, три. Веди меня моя дорога далеко. По бездорожью знаю будет нелегко, Но помню весь путь, который за спиной моей плетётся. Над головой звёзды, под ногами земля, А мне бы всей грудью воздуха чистого, Чтоб каждое утро было без тревоги в доме. Вся темнота заменит свет тепла. Каждого дождется дома его семья. Во всех городах весной запахнут снова розы. И по встречке снова летим за мечтой. Разбита дорога, дорога домой. Бой через боль, бой под яркой звездой укажет путь И дорога домой. Веди мене моя дорога в далечінь. Додому, бо на то моє сотні причин. Мамо, обійми та скажи "відпочинь." Пробач за те, що знов не доспала вночі. Та що би там не було, в мене завжди Буде дорога додому. Все одно вдома мені, бо я маю сили дійти, Та не кажи нікому. Правда це. А вона любить тишу, як сад любить ніч, сирий Запах вишень. Дорога вела мене тернами. Я дійшов до кінця і тепер про це пишу. Йшовши по полям, я рвав фіти. Чувши запах, я згадував рідний дім, Як завжди бігав у справах. А коли йшов по лісу, я рвав проліски і Дивився в них уважно. Натомість бачив те місце, в якому я виріс. Дорога завела, куди я сам не знав. Хотів би запитати. Ніхто не сказав, але я пам'ятав та дякував. Шлях довгий та тяжкий, та це початок, Який поштовх дав. Поштовх дав. Раз, раз, два, три. Поштовх дав. Веди меня моя дорога далеко. По бездорожью знаю будет нелегко, Но помню весь путь, который за спиной моей плетётся. Над головой звёзды, под ногами земля, А мне бы всей грудью воздуха чистого, Чтоб каждое утро было без тревоги в доме.