Сад E

Це вже трохи більше, шо мене турбує зовні. Я знову сонний наступаю на замки зі скло. Навколо мене тиша і лише пляшки прозорі. Біля води я собі тихо чекаю весну. Мій зорепад піде на спад біля мосту бажань. Я розумію, що мабуть я впаду разом з ними. В моїх думках адреса, які я записав туди б Не повернутись, та вони наче камінь на шиї. Що знову тягне вниз до гарячого піску. Там саме те, чого я сам насправді не хотів. Я перекреслив дні, підпаливши календар, Та йду вперед, бо мене далі чекає мета. Хуй їм там, піду по вітам, лірика дворів, Тусуватись до кінтів, потім подихати день. Двері зірвав з петель, себе до ручки довів, Шию дістаю з петлі, яку сам собі робив. Треба тільки мотив та біт і до того пару Нот. І я викупаю точно, що мені мабуть завтра Стане краще. Я перекидаю думки в блокнот і дякую За саппорт. І думаю за те, що сам собі Ніколи не пробачу. Треба тільки мотив та біт і до того пару Нот. я викупаю точно, що мені мабуть завтра стане Краще. Я перекидаю думки в блокнот і дякую за Саппорт. І виходжу із тіні, у якій себе навіть Не бачу. Мені казали, я не чув, Думав краще знав сам. Собі виростив сад, щоб раділа гроза. Як прекрасне дістать, де дорога слизька? Молодість та нон стоп, троє діб мана в спать. Віддаю себе всього залюбки. Я собі всім тім залатав дірки. Я помилки робив, шоб був менше бал. Бог пробачить все, що я не зміг сам. Треба тільки мотив та біт і до того пару Нот. І я викупаю точно, що мені мабуть завтра Стане краще. Я перекидаю думки в блокнот і дякую За саппорт. І думаю за те, що сам собі Ніколи не пробачу. Треба тільки мотив та біт і до того пару Нот. І я викупаю точно, що мені мабуть завтра Стане краще. Я перекидаю думки в блокнот і дякую За саппорт. І виходжу із тіні, у якій себе Навіть не бачу.