бий

Коли настала ніч, ти встав і бив. Та скоро буде день – ще трохи, тримайся. Ти бив, бо цінував і беріг, і боронив все те, що ти любив. Лиш борись, не здавайся! Бий, щоб жити, живи, щоб любити, навіть якщо ти не маєш вже сил. Бий, щоб жити, Живи, щоб любити, не опускай своїх дужих крил! Ти мріяв не про це, ти просто жив, і дім свій будував, і в небо вдивлявся. Та раптом запалав твій високий небосхил… Ти встав і в бій пішов, і ти не завагався. Дім за горою, а Бог над тобою. Очі кохані чекають тебе! Поле широке, а небо високе! Душі хоробрих летять до небес. Ангельські крила небо закрили – зорями! Душі безсмертних – ввись до небес. Кров’ю сполочена, тілом зволочена – зорана… чорна рілля… Хто любив – той воскрес.