Давай поговоримо

Твоя дівчинка виросла І стала дорослою. Знаю, ти пам'ятаєш, як я калюжами Босою... А ми кращі подруги. Ти моє найрідніше. Тільки ти відчуваєш мене, як ніхто більше. Пробач, ти знаєш, я не ідеальна. Пробач, тебе люблю, ти ж знаєш, мамо. Обіцяю частіше залишатись. Ти будеш мною пишатись. Мам, давай поговоримо, твоя доня так Скучила. В очах ховаєш стільки болю, але нас доля не Розлучила. Мам, плети мені коси, тобі обіцяю, Що буду щасливою. Мам, я стала дорослою, але для тебе залишусь Дитиною. Так давно я не бачила рідний дім. Стільки часу пройшло, сумую по нашим розмовам. Моя удача зі мною завжди, та річ не в Тім, Бо ти молитвою щиро просиш за мене Бога. Пробач, ти знаєш, я не ідеальна. Пробач, тебе люблю, ти ж знаєш, мамо. Обіцяю частіше залишатись. Ти будеш мною пишатись. Мам, давай поговоримо, твоя доня так Скучила. В очах ховаєш стільки болю, але нас доля не Розлучила. Мам, плети мені коси, тобі обіцяю, Що буду щасливою. Мам, я стала дорослою, але для тебе залишусь Дитиною.