Я не герой

Ти знову мені дзвониш вночі. Кажеш, що без мене дні тягнуться повільно, та ми З тобою не разом. Не плутай наші ролі, не роби це болісним. Ти запитаєш, чому ти так? А я ховаю номер, ставлю тишу у контактах. Не хочу, щоб ти марнувала час на мене. У твоїх очах вирує шторм, я це бачу. Ти так змилася, та чи я винен? Хочу чомусь надто ніжна вся. Та це все скоро пройде, спробуй. Зрозумій, я не герой. Що тобі ще треба від мене? Ой, шлю тобі привіт, тільки легкий повітряний Поцілунок. Від твоїх обіймів мені тісно дуже. Я боюсь, що нам удвох стане нудно. Що тобі ще треба від мене? Ой. Я відпускаю все, лише повітряний поцілунок. Від твоїх зізнань мені тісно дуже. Я боюсь, що нам удвох стане нудно. Що тобі ще треба від мене? Ой. Я відпускаю все, лише повітряний поцілунок. Від твоїх зізнань мені тісно дуже. Я боюсь, що нам удвох стане нудно. Озирнись навкруги. Я давно не один. Ти не вірила словам, не вірила чужим. Я тобі не друг. Зачекай одну мить. Не хочу я поранити, та може вийти саме так. Я не слабкий. Не хочу я поранити, та може вийти саме так. Я не слабкий, та просто ти не в тому Стилі, що є в моєму. Мені байдуже до цих Історій старих, вони не гріють, а роблять важким Мене пара. Ти шукаєш плюс, знаходиш мінус одразу. Я холодний звук, наче рожевий лід у склянці. Краще зупинимось. Не треба далі. Ти так змилася, та чи я винен? Хочу чомусь надто ніжна вся. Та це все скоро пройде, спробуй. Зрозумій, я не герой. Що тобі ще треба від мене? Ой, шлю тобі привіт, тільки легкий повітряний Поцілунок. Від твоїх обіймів мені тісно дуже. Я боюсь, що нам удвох стане нудно. Що тобі ще треба від мене? Ой. Я відпускаю все, лише повітряний поцілунок. Від твоїх зізнань мені тісно дуже. Я боюсь, що нам удвох стане нудно. Що тобі ще треба від мене? Ой. Я відпускаю все, лише повітряний поцілунок. Від твоїх зізнань мені тісно дуже. Я боюсь, що нам удвох стане нудно.