Назавжди ваша

Ти запитаєш мене, чи я планувала стати відомою, Бути далеко від дому, змінити дружнє коло. Ти знаєш, я б відповіла тобі: ніколи. Це все не випадково. Ей! Ти запитаєш мене, чи колись в своїй уяві мала Заповнені площі та зали. Це те, що мені сон. Але така сансара й Колесо. І так воно співпало. Ей! Ти думаєш, я мріяла зустріти цих чудових людей, З ними почати з кінця і із простих ідей Виростим в лідера думок і слова. Це все не випадково. Ей! Ти віриш, я і досі до кінця не розумію Усього, але щиро дякую Богу. Далі буде більше. Я залишаюся все тою Альоною, Яка читає вірші. Знаєш, як буває важко? Інколи не хочу жити, але полюбила людей так, Що вже не зможу я до них не вийти. Знаєш, я усе приймаю, Серце залила любов'ю. Можу я і падатиму тихо на дно, але виринатиму Знову. Назавжди ваша Альона Альона. Назавжди ваша Альона Альона. Ти розумієш, варто всього-на-всього почути себе там Всередині. Давно все ясно. Вважаю, що твій істинний шлях протоптаний наперед і Це класно. Повір мені. Хай кажуть у народі: береженого від лиха Бог береже. А ти ж не птах, який Бог переже. Не треба опускати руки. Є море прикладів до щастя через муки, і ти Заплачеш, коли зрозумієш, як усе насправді просто. Ми змалечку це знали, проте дорослі нас прив'язували Тросом до речей. Самі ж їх не виконували, Тільки обіцяли. Прикро, але буває і таке. Це життя, воно складне і легке. Знайте, скільки б вам не довелося падати камінням на Дно, знову виринайте. Назавжди ваша Альона Альона. Назавжди ваша Альона Альона.