Тихо діти сплять (Tyho Dity Splyat)

На краю гори там безодня. Я води побачила порив і цього дня. Люди тягнуть руки догори, але тонуть. Зняти кожен хоче той вид з телефону. Добре, що то був мій сон, а у снах Є мораль. Поки сієм пісок, ми вбиваємо рай. Ми шукаєм зерно на уламках ґрунтів, Але суємо знов у своїй самоті серед стін. Рушимо все, нищимо все. Світу океан нам вже ніби басейн. Ворог це лід, це ховаєм в землі. Так зникає наш дім. А навколо техніки марші. Затихає голос, що лине від старших. Всі лежать без дій, іще навіть не впавши. Та коли настане сон час, то і буде той Час, коли... Буде той час, коли люди без чат Розумітимуть нас, а поки тихо діти сплять. Буде той час, люди знімуть печать, Тоді зникне печаль, а поки тихо діти сплять. Буде той час, коли люди без чат розумітимуть нас, А поки тихо діти сплять. Буде той час, люди знімуть печать, Тоді зникне печаль, а поки тихо діти сплять. Знову мілина, не мина. Де та глибина? Висохла вода, вже нема. І не дивина. Тисячі лісів без тварин. Там панує дим. А що залишим молодим ми? Діяти, терміново діяти бува. З часом відбуваються нечувані дива. Проростає мохом і залежаний диван. Весь об'єм робіті дели на два. Поки ще жива дихає трава, вітер порива, Сірі хмари вам полива дощем. Проростаюче квіти із хвощем, сонце не пече, Відростає ліс і ростуть малі діти на землі. Дивляться на нас, а ми все для них. Доки цей світ ще не зник, доки цей світ Ще не зник, доки цей світ ще не зник. Буде той час, коли люди без чат розумітимуть нас, А поки тихо діти сплять. Буде той час, люди знімуть печать, Тоді зникне печаль, а поки тихо діти сплять. Буде той час, коли люди без чат розумітимуть нас, А поки тихо діти сплять. Буде той час, люди знімуть печать, Тоді зникне печаль, а поки тихо діти сплять. Тихо діти сплять. Діти Сплять. Тихо діти сплять. Тихо діти сплять.