Не дочекалась мати

Ще хвилину тому Мріяв він Що Побачить родину Свій дім Але куля зрадила його життя І залишилось без батька дитя І затягнуло небо хмари чорні Він встиг побачити останній промінь Де ж ти сонце Він пав на землю без сили За віру і любов до батьківщини Віддав своє сердце Не дочекалась мати свого сина А скількох ще забере війна Скажи хто у цьому винен Невже вона? Чи то дощ із неба Чи то плаче бог За те Що не забрав до себе Сиріт що лишились удвох Очі голубі від сліз засяяли Повернутися живим обіцяв він їй Приведуть мене до тебе тисячі стежок І сплелися у обіймах наче квіти у вінок Вона під сердцем носила кохання Ночі не спала до світання Де ж ти милий Та він лежав на землі без сили Душа його як птаха полетіла Світом білим