Будуємо Голлівуд

Непомітно тягнеться погляд від очей до твоїх губ, Розум туманиться — і ми, всередині сірих споруд, будуєм Голлівуд. Що там завтра? Неважливо. Силуети так граційно ламають весь простір і звичне життя — такі ось відчуття. Там, де були руїни — все цвіте. І серце, ніби на дефіле, так впевнено до тебе йде, і вже нам не треба перейматися. Там, де були руїни — все цвіте. І серце, ніби на дефіле, так впевнено до тебе йде — і давай назад не озиратися. Непомітно падають хвилини у циферблаті, ніби граються, і нам нагадують, що страх — це всього лиш мить, а емоції залишаються. Що там завтра? Неважливо. Силуети так граційно ламають весь простір і звичне життя — такі ось відчуття. Там, де були руїни — все цвіте. І серце, ніби на дефіле, так впевнено до тебе йде, і вже нам не треба перейматися. Там, де були руїни — все цвіте. І серце, ніби на дефіле, так впевнено до тебе йде — і давай назад не озиратися.