Ой, легойка коломийка

Ой легонька коломийка, Легонька, легонька. А від тої коломийки болить Головойка. Та як станеш коломийки співати, Співати, Затужиш та й заплачеш, та й підеш до Мате. Єшов юрчик в поле долу з білими Вівціма, Забрав мою перстеню долу з трьома камінцями. Або мені перстеню долу, або мені гроші, Або ми се поберемо обоє хороші. Сидить Юра коло моря, А я трошки збоку. Йо-йо-йо. Який, мамко, Юра файний, лишень вони в Руку. Чи я тобі не казала, Юрію Юрійо? Юрію Юрійо. Не пий воду студененьку, Я тобі нагрію. Я тобі нагрію. Я тобі нагрію. Ха-ха, ха-ха, ха, ха-ха, ха-ха. Не пий воду студененьку, але пий медочу. Медочу. Водяще Твої вустки у тих співаночу. Співаночу. Юрію, Юрієчко, Юрію кришталю. Кришталю. Люди кажуть, що тя люблю, Сама се не таю. Нащо нам се, Юрієчко, таїти, таїти, Коли ми се так любимо, як маленькі діти. Косолочка малененька, косолочка красна. Як себе будеш ти берегти, лісочічко ясна. На Чорнучі прикутуці хатки побиваньки, А Кузьмачі такі дівки, як намалюванкі. Подивлюся я на Кузьмача, Кузьмачі мій. А в Кузьмачі такі дівки, як цвіт на калині. Ой легонька коломийка, ой легонька коломийка, Легонька, легонька, легонька, легонька. Ха-ха,