Вона не свята

Кожен день одне й те саме, не витримує терпець. Може, так працює карма, всі ті спроби нанівець. Як я там не намагався, приручити все ж не Зміг. Наче хлопчик закохався, всі скарби поклав до Ніг. Ця у тату, фарбоване волосся. Це моя мила, чи мені здалося? Дика пантера ходить в оксамиті, Але для мене найгарніша в світі. Вона не свята, вона не проста, Але я її цілую в уста. Вона не така, як пишуть в книжках, Але я ношу її на руках. Вона наче струм, палка, мов вогонь. Ну як же я в цей потрапив полон? Вона не свята, вона не проста, Але я її цілую в уста. Рве це серце на шматочки, почуття переплелись. Залишився без сорочки, все, що мав, До неї ніс. Я ходив вже до чаклунки, до ворожки, Все ніяк. Всі мої з нею стосунки викликають переляк. Де ми зустрілись? В чім моя провина? З розуму зводить лиш вона єдина. Може, це привид, може, це уява, Дуже манлива і така яскрава. Вона не свята, вона не проста, Але я її цілую в уста. Вона не така, як пишуть в книжках, Але я ношу її на руках. Вона наче струм, палка, мов вогонь. Ну як же я в цей потрапив полон? Вона не свята, вона не проста, Але я її цілую в уста. Вона не свята, вона не проста, Але я її цілую в уста. Вона не така, як пишуть в книжках, Але я ношу її на руках. Вона наче струм, палка, мов вогонь. Ну як же я в цей потрапив полон? Вона не свята, вона не проста, Але я її цілую в уста.