Журавонька

Стукочуть колії, Рахують сірі дні. А я так довго жив, немов у дивнім сні. Вітри міняли напрямки і полюси. А я блукав без твого світла і краси. І от я тут дивлюсь у очі ці святі. Ти найцінніше, що я маю у Житті. А ти, журавонько, не плач, не рви струну. Я за твою любов віддам цілу весну. Я кину зорі під твоє легке крило. Аби нам, рідна, разом затишно було. А ти, журавонько, не плач, не рви струну. Я за твою любов віддам цілу весну. Я кину зорі під твоє легке крило. Аби нам, рідна, разом затишно було. Накрий наш стіл, зніми печаль із теплих плеч. Між нами більш не буде порожнеч. Я більше не піду кудалечінь доріг. Твоя любов це мій найкращий оберіг. Зігрієм руки при вечірньому вогню. І я усю твою тривогу розжену. А ти, журавонько, не плач, не рви струну. Я за твою любов віддам цілу весну. Я кину зорі під твоє легке крило. Аби нам, рідна, разом затишно було. А ти, журавонько, не плач, не рви струну. Я за твою любов віддам цілу весну. Я кину зорі під твоє легке крило. Аби нам, рідна, разом затишно було. Аби нам, рідна, Затишно було.