Ображайся

Ображайся на мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене — Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай досада чи гнів жевріє, Хай до сліз я тебе озлю — Ти для мене не тільки мрія, Я живою тебе люблю. Для кохання в нас часу мало, Для мовчання — у нас віки. Все віддав би, що жить осталось, За гарячий дотик руки. Влийся сонцем у щиру мову, У думок моїх течію — Я люблю твої губи і брови, І поставу, і вроду твою. Щоб ніколи сльоза на вії Не світилася, мов роси Хай же щастя завжди ясніє Некрикливе і босе Щоб ніколи сльоза на вії Не світилася, мов роси Хай же щастя завжди ясніє Некрикливе і босе Чому смуток з тобою поруч Часто ходить у світлі дні? Певне, в тебе є біль і горе, Невідомі зовсім мені. Хоч на щастя життя багате, Але кожну людину ждуть І печалі, і сум, і втрати, І не можна їх обминуть. Для кохання в нас часу мало, Для мовчання — у нас віки. Все віддав би, що жить осталось, За гарячий дотик руки. Влийся сонцем у щиру мову, У думок моїх течію — Я люблю твої губи і брови, І поставу, і вроду твою. Ображайся на мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене — Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне.