У старих дворах

Ця історія була про двох нас. Тих, хто долає кілометри і час. Вони разом будували мости, але з тих пір вони Лишились самі. Він там, де за кожним женеться той страх. Вона там, посеред океанів одна. Між ними перешкод удосталь, багато років поспіль. Але це все мине. І ми з тобою у старих дворах танцюємо серед Жовтого листя. Триматиму тебе я на руках, і тільки звуки серця Під твоїм під'їздом. Неважливо, що в наступних днях, Коли зі мною ти, мені все значно легше. Я хочу бачити в твоїх очах той вогник, Що зігрів мене, коли ще вперше. Нехай ця осінь подарує нам те, Що чекали довгі місяці розлуки. Аби любов була і тут, і там. Щоб ми почули у двері рідні стуки. І щоби твоє і моє тепло зігріло нас у Цю прокляту дивну зиму. І лиш дотриматись нам одного дня, Перетворивши дощ на зливу, Дощ на зливу, є, дощ на зливу, Дощ на зливу, є, є. І ми з тобою у старих дворах танцюємо серед Жовтого листя. Триматиму тебе я на руках, і тільки звуки серця Під твоїм під'їздом. Неважливо, що в наступних днях, Коли зі мною ти, мені все значно легше. Я хочу бачити в твоїх очах той вогник, Що зігрів мене, коли ще вперше. І ми з тобою у старих дворах. Триматиму тебе я на руках.