Кленовый луг На украинском

Як стріла до видноколо часу даль летить. Чуть ли осінь вже додолу барви верховить. І з того дні, як колись ти дав мені Кленовий листя, у руках приніс, Як пломінь про далеку осінь спомин. Спомин. Не згаси вогонь, холодом долонь. Перетлися у волосся, як метуша все збулося. Не згаси вогонь, холодом долоооонь. Як осінні акварелі вибілить зима. До весни й віолочелі музика сумна. Хай лютують сніговії, та завжди мене Зігріє той жаркий кленовий пломінь, Що ти дав мені на спомин. Спомин. Не згаси вогонь, холодом долонь. Перетлися у волосся, як метуша все збулося. Не згаси вогонь, холодом долоооооонь. А зима співане довго в мареві доріг. І від листя золотого запалає сніг. Запалає в ній весна, як любов твоя Воскресне, принесе травнева Повінь листи новий давній спомин. Спомин. Не згаси вогонь, холодом долонь. Перетлися у волосся, як Метуша Все Збулося. Не згаси вогонь, холодом долоооооонь. Вогооооооооонь. Згаси вогооооооооонь.