Люди 2

Якось спитала ти, Чому ж я з тобою? Сказав, що більш такої У світі не знайти. Думав, ходив, аж ось: Декілька слів знайшлось Скажи поміж сестер, Що ці слова твої тепер! Навіть коли я не я, Ти все одно зі мною. Ось чому я з тобою, Ось чому ти — моя. Навіть коли кричу, Навіть коли ти плачеш. Гавкіт стоїть собачий Посеред розпачу. Навіть коли болить, Терпіти сил немає. Ти мене обіймаєш І я без крил лечу. Бідам усім на зло Коли обоє рябоє Ти моя, що б не було Ось чому я з тобою Ось чому я з тобою Люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо. Тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми Скільки казати ще: Серед усіх найкраща. Навіть коли пропащий, коли горить, пече. Навіть коли ось-ось Ти, а не інший хтось Нізащо не втечеш, Ти в жилах моїх течеш. Навіть коли болить, Терпіти сил немає. Ти мене обіймаєш І я без крил лечу. Бідам усім на зло Коли ми обоє рябоє Ти моя, що б там не було Ось чому я з тобою Ось чому я з тобою Люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо. Тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми