Хто вам сказав, що я слабка

Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся Долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела жалі та Голосіння, Тож була буря весняна, а не сльота осіння. А восени яка журба, чи хто цвіте, Чи в'яне. Тоді й плакучая верба злото-багряна Стане. Коли ж суворая зима покриє барви і Квіти, На гробі їх вона сама розсипле Самоцвіти. Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся Долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела жалі та голосіння, Тож була буря весняна, а не сльота Осіння. А восени яка журба, чи хто цвіте, Чи в'яне. Тоді й плакучая верба злото-багряна стане. Коли ж суворая зима покриє барви і квіти, На гробі їх вона сама розсипле самоцвіти. А восени яка журба. Коли ж суворая зима. Тож була буря весняна, А не сльота осіння. Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся Долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела жалі та голосіння, Тож була буря весняна, а не сльота осіння.