Трачу літа в лютім горі

Віють вітри, віють буйні, аж дерева Гнуться. Ой як моє болить серце, а сльози не ллються. Тручу літа в лютім горі і кінця не Бачу. Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде. Хто щасливим був часочок, посмерть не забуде. Є ж і люди, що і моїй завидують долі. Чи щаслива ти билинка, що росте на полі? Що на полі, що на пісочку, Без роси на сонці. Тяжко жити без милого і в своїй сторонці. Що на полі, що на пісочку, Без роси на сонці. Тяжко жити без милого і в своїй сторонці.