Йде дощ

Дощ йде, дощ. Люблю я дощ. Стукає у скло, Змиває втому дня. І стає так легко для мене Без вороття. Дощ забере з собою весь мій біль. Не треба слів, коли говорить шум води. Залишиться тільки спокій на душі. Краплі падають на мокрий тротуар. Дощ ховає сліди моїх кроків. Забирає все, що боліло мені. І нехай ця ніч буде довгою. Я залишусь із дощем наодинці. Стукає у скло цей дощ, наче хоче щось Сказати мені. Змиває з душі мою втому і біль. Залишає лиш тишу в нічній далині. Стукає у скло, І я знов живу. Відпускаю минуле без жалю. Нехай іде дощ. Може, завтра я тебе не знайду. Цей дощ. На вікні залишаються Лишаються краплі, Краплі, Наче наче спогади спо- Наших ночей. Десь далеко шумлять автомобілі, А у кімнаті тільки дощ і я. Стукає у скло цей дощ, наче хоче щось Сказати мені. Змиває з душі мою втому і біль, Залишає лиш тишу в нічній далині. Стукає у скло, і я знов живу. Відпускаю минуле без жалю. Нехай йде дощ. Може, завтра я тебе не знайду. Дощ йде, дощ. Люблю я дощ. Стукає у скло, стукає у скло, а я просто Слухаю.