Троянда в лісі

Троянда в лісі Самотня, мов зітхання. Оксамитові Пелюстки Ховають біль Самоти. І навіть коли падає сніг, вона лишить свій ніжний Слід. Бо справжня краса не вмирає, Вона в тиші серця палає. Троянда в лісі, наче жінка. Що вміє біль свій приховать. Усмішкою ховає сльози, Щоб ніхто Не зміг її зламать. І хай дороги розійшлися. І хай минуло стільки літ. Вона цвіте, бо не скорилась. Бо в серці досі має світ. Коли Коли весна весна Прийде прийде до до лісу, лісу. Розтане сніг і оживе земля. Вона розправить Ніжні крила І знову скаже: "Я жива!". Бо навіть там, Де тиша плаче, Де самота веде свій шлях, Любов залишається Назавжди Трояндою в людських серцях.