Вона змогла

Жила одна дівчина. Він був переконаний: без нього не проживе Ні хвилини, ні дня. Він малював майбутнє, де тільки він і світ, Та доля всі відповіді написала без нього. А вона змогла, вона зуміла всі свої мрії Зібрать. Те, що так колись боліло, Навчилась відпускать. Стала сильнішою, стала вищою, ніж могла колись Сама. Іноді, щоб стати щасливою, Треба просто відпустить. Вона вже не плаче, Коли приходить ніч, І минуле вже не зможе повернути її назад. Вона знайшла у собі Ту силу, що чекала, і зрозуміла якось: Любов це не страх. Він зрозумів запізно, Що щастя не купить. Того, хто любить серцем, не можна в путах жить. Не обіцяй навіки, не говори за всіх. Любов живе лиш там, Де є довіра й світ. А вона змогла, вона зуміла всі свої мрії Зібрать. Те, що так колись боліло, Навчилась відпускать. Стала сильнішою, стала вищою, ніж могла колись Сама. Іноді, щоб стати щасливою, Треба просто відпустить.