Не моє E

Як на світанку моє життя. Теплі, але не вічні мої почуття. Мене знову криє, а ти дома сама. Я чую різні звуки, десь кричить моя душа. Відкриваю Telegram, слово "я" шепоче. Ми підписали договір, ця участь неминуча. Затупилась у кімнаті, від дверей нема ключа. Бачу всередині цей світ, на небі вона плачуча. В розумі сповине слово, більше не моє. Дай мені свій стіл, не вистачає ідей. З ним все добре, чому навколо так багато людей? Не дивись на мене, врятуй себе. Воно більше не моє, воно більше не моє. Може щось не так зі мною, але ні. Коли навколо тягнуть руки, я сам по собі. Перший раз щораз зустрів, зараз вони навідні. Я не хочу знати, що там далі, моє серце У брехні. Щось згаряча ні погасло, Потушило твої сльози. Не дивися в мою душу, там лише одні морози. Я не знаю, де шукати, сука, стерлись мої гроші. Кричать мені: "Все почнемо", не знаю, це не краще. Є. В розумі сповине слово, більше не Моє. Дай мені свій стіл, не вистачає ідей. З ним все добре, чому навколо так багато людей? Не дивись на мене, врятуй себе. Воно більше не моє, воно більше не моє. Ти думав, що вони твої друзі, але чи стерплять З тобою удар? Ти не побачив брехні у музі. Як почуваєшся, коли вже сам? Ти вірив, що життя дасть тобі шанс, Коли цілий тиждень знову бухав. Ти вірив, що ти особливий, а зараз у сірій Масі людей пропав. Не вагіти і не звертай назад. Я не зможу дати тобі кохання. Їхнє оточення це просто маскарад. В мене до них лише одне питання: Вам не набридло вірити у те, що не існує? Годувати себе мріями перед сном? Її погляд мене більше не хвилює, Але чому на душі так пусто? Дай мені лише мить, фінальний поцілунок перед Кінцем. Наше море кохання штормить, але я кожну ніч бачу Твоє лице. Я дивлюсь тобі в очі і все, що я Відчуваю це море. Ти ні на кого не схожа, і я заблукав У твоїх обіймах, як у морі. Поруч з тобою або без тебе, але іншим бей Я кажу: "Sorry". Не знаю, чому я такий щасливий, Але ти реально подарунок долі.