Буся

А у мене є подруга, звать її Ганнуся. Але я її ласкаво називаю Буся. Ой у паровках ходити довго ж я боюся. Тож виходь за мене швидше, мила моя Буся. Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся. Так люблю тебе, зараза, що навідчинюся. Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся. Так люблю тебе, мала, я що навідчинюся. Моя Буся! Хоп-хоп! Фіть-фіть, тьок-тьок, Я красивий, наче Бог. Ту-ту, тру-ла-ла, от такі, мала, Діла. Ой кумалата зозуля, паляниця пишна. Моя Буся ненаглядна, розцвіла, Як вишня. Я і Буся, я і Буся, мила Моя Буся. Так люблю тебе, зараза, що навідчинюся. Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся. Так люблю тебе, мала, я що навідчинюся. Моя Буся! Ти не бійся, ти не бійся мене, Моя Буся. Я хлопчина молодий і тому стібуся. Наш в кості беоксану є угриця-киця. Тож виходь за мене швидше, моя молодиця. Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся. Так люблю тебе, зараза, що навідчинюся. Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся. Так люблю тебе, мала, я що навідчинюся. Моя Буся! Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся. Так люблю тебе, зараза, що навідчинюся. Я і Буся, я і Буся, мила моя Буся. Так люблю тебе, мала, я що навідчинюся. Тру-ля-ля!