Стежки

Час як пісок, він залишиться димом, розвіється Вітром, зостанеться пил. Всі, хто за спиною бажали нам зла, Їм тільки судити залишиться там за спиною, Де все залишилось. Проблеми, негаразди у себе загубились, переслідують Усе за життєвим маршрутом. Скоріше стерти все те і забути. І не знаємо, до чого доведе таке життя. Було всього багато, та зараз нема. Наступаючи на граблі раз десятий не вперше, Продовжуєм робити те, що хоче наше серце. Можливо, не виходить, але віра і надія залишається, І голову не покидає мрія. Мрія стимул думки в голові, бо все, Що уявляю, все на біті. А нас несе туди, куди бажає наша душа. Хоч і сили вже нема, але не збрешуть небеса. Скільки пройти шляхом цим невідомо. Зорі покажуть дорогу додому. Знову занесе так вітрами далеко. Але ж знали спочатку, що буде нелегко. Скільки пройти шляхом цим невідомо. Стежками завжди повернемось додому. Всі мої зі мною завжди оберігають від Усього злого і біди. А роки летять, все міняється довкола. Але пам'ятаємо за всіх і за найближче коло. Простіше всього балабонити нити, Зі зверхнім зусилом учити всіх жити, Самому нічого не робити, ждати. Я хотів би таких ідіотів не знати. У нас свій шлях і ті палки під ноги, Що пхають так часто впродовж дороги. Ми зробим з них сходи і підемо далі через Перешкоди, тут в такій спіралі. А нас несе туди, куди бажає наша душа. Хоч і сили вже нема, але не збрешуть небеса. Скільки пройти шляхом цим невідомо. Зорі покажуть дорогу додому. Знову занесе так вітрами далеко. Але ж знали спочатку, що буде нелегко. Скільки пройти шляхом цим невідомо. Стежками завжди повернемось додому. Суму і страх нехай мине. Нехай все погане Мине. Нехай мине Нелегко. Все погане за собою несе щось чудове. Все пройде, згасне. Але варто пам'ятати, що прийде і добро. Головне не гадати, просто навздагонь.