Емігранти

Десь на сході, як сонце вставало, Чорні хмари на землю лягли. По новинах усім розказали, що летять десь Ракети з Москви. І ти, друже, узяв чемодани, стиснув зуби, І будь, що буде. І на вечір ти був на кордоні, а на Ранок вже був хто зна де. Емігранти, емігранти, вас лякали Московські мутанти. І розбіглись, розлетілись по світах наші Сестри й брати. Емігранти, емігранти, як замовкнуть Кремлівські куранти, повертайтеся додому На священні могили батьків. Ти не знайдеш таких більше друзів, Що покинув на рідній землі. І не знайдеш ти кращих сусідів, Тих, що жили з тобою в дворі. Там тобі, друже, любо і мило, і комфортно у Тій стороні. Та щоночі тобі буде снитись колір неба і Запах землі. Емігранти, емігранти, вас лякали Московські мутанти. Розбіглись, розлетілись по світах наші Сестри й брати. Емігранти, емігранти, як замовкнуть Кремлівські куранти, повертайтеся додому На священні могили батьків. І життя потече по-другому. Другий паспорт і другі думки. І я кричу: "Повертайтесь додому! Блудний сину, додому лети! Ти чужий у спокусливому світі. Повертайтесь великим гуртом. Нас лишилось і так небагато, нам би вдома всім Бути разом". Емігранти, емігранти, вас лякали Московські мутанти. І розбіглись, розлетілись по світах наші Сестри й брати. Емігранти, емігранти, як замовкнуть Кремлівські куранти, повертайтеся додому На священні могили батьків. Емігранти, емігранти, вас лякали Московські мутанти. І розбіглись, розлетілись по світах наші Сестри й брати. Емігранти, емігранти, як замовкнуть Кремлівські куранти, повертайтеся Додому на священні могили батьків.