Кожному своє

Спускає сонце з гори Своє проміння золоте, А вечір двері відкрив, Немов чекає на гостей. Хай кажуть, кожному своє, А я скажу те, що є. Щасливий той у житті, хто не бере, А віддає. Гортаю фото старі, І спогад серце зігрівав, А срібний місяць вгорі Мені тихесенько співав. Хай кажуть, кожному своє, А я скажу те, що є. Щасливий той у житті, хто не бере, А віддає. Хай кажуть, кожному своє, А я скажу те, що є. Щасливий той у житті, хто не бере, А віддає. Нічого вже тут не поробиш, та щастя усім не Знайти. Не кождий, не знаючи броду, Готовий до нього йти. Минають ночі і дні, Та все ще віриться в дива. А у хвилини сумні Я ті повторюю слова: Хай кажуть, кожному своє, А я скажу те, що є. Щасливий той у житті, хто не бере, А віддає. Всі кажуть, кожному своє, А я скажу те, що є. Щасливий той у житті, хто не бере, А віддає. Нічого вже тут не поробиш, Та щастя усім не знайти. Не кождий, не знаючи броду, готовий до нього Йти.