Сірко-собака

Сірка, ти знаєш, куме мій, Сірка собака моя. Пішов раз я на полювання з ним узимку це Було. Рушницю взяв собою, ще й пістолет, І думав, що ведмідь тоді ся не врятує, нє. Пішов з Сірком на полювання я, ага, я це Казав. Пішов раз я на ведмедя і Сірка с Собою взяв. Сірко, собака мій, пішов зі мною на Ведмедя. А шо із того було, я розкажу поготя. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Запхав в рушницю два сто литого гожакана. Ведмедя, думав, завалю чи може ка-кабана. З тваринами цима у мене давня є война, Тож дум справді я тоді, що ведмедю хана. І ось прямую лісом та і бачу пагорб там, Może спраді сидить відміть, чи може то кабан. Сірко за мною біжить, пізнаєш, куме, то мій песяк. Я йду на ведмедя, беру його я в леск. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Якщо берлога із ведмедем, де ж там голова? Вед медню мудро полювати непрості слова. І бачу я із дірочки на пагорбі щазьмито точно Є берло-о-га, і там сидить ведмідь. Чи, може, то помилка є, оптичний обман, І то є не берло-о-га, і там сидить кабан. Та мені страшно не було, рушницю ж я узяв. Сірко, собака мій, мене іззаду прикривав. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собаka мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Якщо Берлога поруч, то нема шляху назад. Важливо знать, де голова, а де ведмедя зад. Якщо нема шляху назад, то є питання два: Де є в берлоги зад і де звіняюсь голова. Пулять від медя на меня, то виглядає тупо. Важливо перш за все дізнатись, де голова, де дупа. Є у берлогі горби два, один є трохи нижчий, Там мусить бути голова, другий трохи вищий. Того не розумію я й Сірко, то мій собака. Де ж у берлоги голова, а де звіняюсь срака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Забий собі у люльку трохи доброго табака, Бо ми не палимось ні ким, Сірко, то мій Собака. Налий сам собі одну, куме, бо в мене Ще є ас. Сірко, собака мій, то він горілки Не п'є. Тож націлив я рушницю та вкубав два Жакана туди, де голо-о-ва чи ведмедя, Чи кабана. Влупив да й затаївся, Сам дихалку причаїв. Із ведмедем покінчено, бо думаю, Влучів. І раптом задущось важке мені на плечі. Гей! Чи то ведмідь, чи то кабан, се думаю, Капець. А сами бачу, що Сірко і "ШоСірко?", То чую я. І розумію, що Сірко та слуг Не переставая. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака Мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, собака. Сірко, собака мій, сірко, собака мій, пес.